Архієпископ Петро Мальчук, ординарій Київсько-Житомирський: «У всіх серцях сестер, які належать до цього згромадження, і тих, хто до нього близький, сьогодні є намір подякувати Богу. І дуже знаменним є те, що це діється в домі Марії, тому що присутність наша в Санктуарії – знак того, що Марія бере не тільки це згромадження, а й усіх нас під свій захист і покров».

Історія Згромадження Малих Сестер Непорочного Серця Марії, або сестер-гонораток (за іменем отця Гонората Козьмінського) починається у 1888-му році. В ті часи у Польщі спостерігався великий рух сільського населення до міст в пошуках роботи і багато молодих дівчат опинились не в найкращому моральному середовищі на міських фабриках. Це і стало імпульсом до створення згромадження.



Спочатку сестри-гоноратки підтримували християнські ідеали та усіляко допомагали робітникам у Польщі, а згодом їхня діяльність поширилась і на Росію, Латвію, Литву та Україну. Члени цього ордену не носять чернечого одягу і працюють у різних установах, будучи при цьому особливим чином віддані Серцю Марії та поширюючи культ Пресвятої Євхаристії.

Сестра Чеслава Тарасевич, настоятелька згромадження МСНСМ (м. Хмільник): «Наш орден займається вихованням дітей, катехезою. Ми працюємо в лікарнях, маємо сестер, які працюють з людьми похилого віку. А взагалі, служимо, чим можемо і як можемо».

31-го травня, коли відбувалась подячна меса з нагоди двох річниць існування ордену, відзначали ще й свято відвідання Пресвятою Дівою Марією. Згадували зустріч Богоматері з родичкою Елизаветою, котра у своєму немолодому віці нарешті завагітніла. Дізнавшись про це, Діва Марія поспішала послужити Елизаветі. Так само і сестри-гоноратки, провели паралель священики, служать людям і Богу, намагаються йти слідами Матері Божої, нести чисті намірі і добро.

Не так давно, майже рік тому в рамках відзначення Днів польської культури, у нашому місті відкрили монастир ордену Малих Сестер Непорочного Серця Марії, де захист і допомогу може знайти кожен нужденний. А кожна дівчина та жінка, яка відчуває у собі покликання, може доєднатися до числа Малих Сестер. Ті, хто вже багато років служать Богу, кажуть, що від цього почуваються дуже щасливими.

Сестра Чеслава Тарасевич, настоятелька згромадження МСНСМ (м. Хмільник): «Будучи ще молодою дівчиною, я любила молитися, перебувати між людьми. І, певно, Господь покликав мене до цього великого служіння та відповідальності. Я реалізувала себе і як медсестра в лікарні, і як вчитель релігії, ще маю хор. Я дуже щаслива і дуже вдячна за це Богу».

Автор: Інна Плесна
Камера: Віталій Сінєльніков

Телеканал "ВІК"

 Більше про Ювілей

Фоторепортаж Юлії Боримської

В пустынях оазисом называется расположенный около естественного водоёма островок растительности. В пустыне наших жизненных проблем есть удивительный Оазис, представленный в виде реколлекций для молодежи. Эти реколлекции проходят в разных странах мира и адресованы ребятам от 14 лет, которые хотят глубже узнать Бога и лучше познать самих себя и окружающий мир.

Реколлекции под названием Оазис, которые являются частью Христианской Школы Жизни и Евангелизации, – это нечто совершенно особенное. Христианская молодежь прекрасно проводит время на таких встречах: новые знакомства, общение с друзьями, отдых от повседневной суеты, веселое времяпрепровождение, участие в различных конкурсах и исполнение новых танцев-флэш-мобов. Но это не самое главное. Именно на Оазисе ребята могут по-настоящему встретиться с Богом в часы особой молитвы, во время Литургии, могут лучше узнать, как быть истинным христианином, а также найти множество ответов на волнующие каждого вопросы.