11 вересня в Мостиському садочку Джерельце Святою Літургією розпочався новий виховно-розвиваючий рік.

Цього року садочок прийме 38 дітлахів. Просити у Бога благословення прийшли як і дітки так і батьки. Молилися разом із священиками Мостиської парафії о. Владиславом, настоятелем та вікарієм о. Назаром. Під час Служби Божою отець Владислав заохотив батьків різного віросповідання шукати єдності для спільного добра.

• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
•  

joomlamodniyportal.ru

Після Служби Божої понад 35 батьків взяли участь у нараді де спільно з місцевими сестрами обговорили як краще виховувати діток у мирі та любові. Вирішили організаційні питання та завірилися заступництву слузі Божій Анелі Годецькій, покровительці садочка. З надією на Боже Милосердя дивимося у майбутнє та просимо про молитву.

Все як завжди, з міцним підґрунтям у традицій Мостиській парафії св. Йоана Хрестителя розпочався новий навчально-катехетичний рік, тут все разом пов’язане, парафія, польська школа в якій навчаються 90% католиків, а також катехези, які систематично відбуваються у школі.

На перший дзвінок за давньою традицією запрошуються священики та сестри, котрі співпрацюють з педагогічним колективом та з дітьми цієї ж школи, настоятель о. Владислав Дирунов та отець вікарій Назар Білик на початок шкільного року уділили урочистого благословення.

• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
•  

joomlamodniyportal.ru

З четвертого по восьме вересня, у нашій парафії, також відбувся 40-годинний молебень перед виставленними Пресвятими Дарами, у якому брала участь вся парафія.Дякували Богу за цьогорічний врожай та просили Бога про благословення на початок шкільного року. Молебень завершився подячною ходою.

Богу нехай буде подяка за все.

 

У Верхньому храмі Всеукраїнського Санктуарію Бердичівської Божої Матері було квітчасто від вишиванок, пахкотіло хлібом та пшеничними снопами – на урочистій службі прихожани римсько-католицьких парафій Бердичева та прилеглих до нього міст і сіл дякували Богові за щедрий урожай. Святкували Обжинки.

У різні часи це свято відзначали по-різному, але такого, аби у день, коли на полі був обжатий останній сніп, у селі урочисто не зібралися люди, здається, не траплялося. До того, як країною запанувала радянська влада, сельчани, перш за все, возносили подяку Господові – за те, що дав можливість обсадитися, обробити та зібрати, за те, що земля виявилася щедрою на плоди, за те, що у коморах буде неголодно. Комуністичний режим на довгі десятиліття викреслив Богове ім’я зі списку тих, кому би слід було подякувати за життєдайну щедрість, та навіть при ньому день, коли закінчувалися жнива і урожай був надійно захований у засіки, перетворювався на свято для селянина – від малого до дорослого.

І ось настали часи, коли знову можна вільно сказати Творцеві «Дякую» – за гарний врожай, за те, що дав змогу його зібрати і взагалі – за всі дари, що ними збагатив людей.