Цвинтар – особливе місце, де не можливо не думати про велику Таємницю нашого Життя, про його сенс... Йдучи цим таємничим Містом, котре зберігає всі історії життя його Мешканців, сумно дивитися на могили до котрих багато років уже ніхто не приходить, ніхто їх не відвідує… з різних причин, можливо в когось немає в живих нікого з рідних, а можливо повиїжджали.., а найстрашніше це коли ми не пам’ятаємо за померлих з наших родин, не молимося за них…

В середу і ми пішли на цвинтар, щоб прибрати хоч декілька забутих могил. Ми повинні намагатися виховувати в собі важливі людські цінності, маємо пам’ятати, – тут на землі ми лише паломники і через деякий час, хтось і до нас буде приходити на могилу…

У с. Яблуниця на Івано-Франківщині 6 жовтня розпочалась Школа Францисканської духовності. В осередку благодійної організації «Карітас-Спес» зібрались 14 охочих ближче познайомитись із постаттю св. Франциска з Асізі. Щоби зрозуміти святого, треба знати ту епоху, в яку він жив. У цьому слухачам Школи допоміг о. Домінік Яцков.

Отець Домінік поступово розвіював ті міфи про Середньовіччя, які вкладали у голови громадян радянські школи та університети. Ці міфи подекуди живуть ще досі. Виявляється, що рушійною силою в середньовічній освіті, медицині та інших галузях були монастирі. Культ святих, Літургія Годин, Месал, Розарій, часте Святе Причастя. Це все сягає своїм корінням у Середні віки. Крім того, отець акцентував увагу на темі Хрестових походів та інквізиції. І підкреслив, що через незнання певних фактів виникає перекручення і неправильне розуміння цих історичних явищ. Також о. Домінік відкрив для слухачів постать св. Бонавентури.

В суботу 11 жовтня 2014 року відбулося паломництво вчителів до Матері Божої Бердичівської. Оскільки така зустріч відбулася вперше, учасників зібралася маленька групка. Однак євангельський шлях і полягає в тому, щоб шукати Христа в незначних ситуаціях, там, де перебуваємо в даний час. Тут спадає на думку притча Ісуса про Небесне Царство, що порівнюється із закваскою, яку бере жінка, і кладе на три міри муки, аж поки все вкисне.

Об 11:00 о. Рафал Мишковський ОСD, настоятель парафії, привітав учителів та ознайомив з історією санктуарію. Потім об 11:30 учасники паломництва зібралися на Службі Божій, щоб огорнути молитвою служіння вчителів. У своїй проповіді о. Рафал підкреслив, зокрема, що для виховання дітей замало виконувати звичайні батьківські обов’язки, дбаючи лише за матеріальні потреби, потрібно бути батьками насамперед на духовному рівні, передаючи підростаючому поколінню віру, знання, досвід. Як читаємо в сьогоднішньому Євангелії: «А Він відказав: Блаженні ж і ті, хто слухає Божого Слова і його береже!» (Від Луки 11:28) На освітян, особливо віруючих, і покладена ця важлива місія.

Також отець навів приклад одного з кармелітанських святих, отця Рафала Калиновського, який, будучи на засланні в Сибіру, намагався зарадити не тільки фізичному голоду молодих людей, а й духовному, який є набагато небезпечнішим, адже матеріальні нестатки не такі трагічні, як брак віри та знань. Також прекрасним прикладом для нас є Богородиця, що передає Христа світу. На закінчення отець побажав, щоб Господь додавав сил та радості в переказуванні віри та знань і завжди супроводжував у вчительському служінні.

Після святої Меси вчителі зібралися за чашкою кави, щоб розповісти про своє свідчення як католиків у шкільних колективах, обговорити проблеми, поділитися досвідом. На закінчення була молитва подяки та благословення. Наступного року ми сподіваємося, що учасників паломництва буде набагато більше, і такі зустрічі стануть традиційними, як це вже є у медичних працівників. Тож уже почнемо працювати в цьому напрямку.

Учасниця зустрічі