Роздумуємо над таємницею зіслання Святого Духа, над першими хвилинами початків Церкви. Пані мудра та свята, Ти була там разом з апостолами і терпеливо молилася, хоча знала, що вони зрадили Твого Сина, залишили Його, бо злякалися… І до них, переляканих, невпевнених, тих, які сховалися «на всяк випадок» за замкненими дверима, до таких слабких сердець приходить Ісус, приходить Святий Дух. Цікаво – приходить у вигляді вогню. Вогню, який при випалюванні очищує срібло і золото. Який поглинає те, що слабке і непотрібне, а залишає і зміцнює те, що важливе і міцне. Дух Святий Потішитель, Податель багатьох дарів не приходить як один великий вогонь, але у вигляді поділених язиків зупиняється над кожним з апостолів. Отже, той самий, один Святий Дух, приходить до кожного по-іншому.

Аж ось Ісус зустрів їх і каже: «Радуйтеся!» пор. Мт 28,5.9

Севастополь, Великдень 2014…
Ми вже звикли того, що Свята Літургія на найбільші церковні свята відбувається перед приміщенням храму, який нам так і не повернули. І може саме тому свята тут, на цій землі, переживаються якось по-особливому.

Більше двох тисяч років у цей день воскресіння Христового змінилося все: переможено гріх , сатану та смерть. Але Воскресіння – не лише спогад, це – наше життя, наше сьогодення. Христос живий присутній у нашому житті. Господь виявляє нам, що Його любов сильніша навіть за смерть, тому закликає не боятися, не хвилюватися, навіть в цих нелегких умовах, що склалися в Криму, та й в усій нашій Україні, закликає радіти, адже Він з нами.