Тільки з Божої благодаті я є тим, ким є.
А. Годецька
Тільки з Божої благодаті я є тим, ким є.
Весна, пора року коли наші очі радіють з зеленої трави та перших квітів, а землероб передивляється зерно щоб якісне засіяти в землю, яке принесе добрий врожай, так і сестри нашого Згромадження зібралися в Бердичеві з різних місць нашого служіння, щоб ще раз заглибитись в роздуми про нашу віру, яка потребує перегляду та зросту.
Цю зустріч з ініціативи сестри Вікарії Анни Кліпацької провів о. Маріано Хосе Сєдано, священник і педагог зі Згромадження Отців Кларентинів, який працює в Санкт. Петербурзі. Отець поділився своїми роздумами і звернув увагу, що тепер є особливі труднощі в вірі і ці труднощі спостерігаються в рисах навколо яких живе культура, це – поверхневість, егоцентризм і байдужість. Подолання їх в монаршому житті наступить тільки тоді, коли з поверхневості перейдемо до бідності, з егоцентризму до любові (особливо прощення), з байдужості до послуху. А щоб в моєму житті це наступило скоріше потрібно вдивлятись і наслідувати Матір Ісуса і Її Непорочне Серце, яка хоч всього не розуміла, але розважала і приносила великі плоди.
01.03.2013
Дорогі брати та сестри!
У зв’язку з п’ятдесятим тижнем молитов про покликання, що розпочнеться 21 квітня 2013 р., в четверту Неділю Великодню, хочу запросити вас до рефлексії на тему «Покликання – це знак надії, що спирається на вірі».Ця тема особливо доцільна у Рік віри і в п’ятдесяту річницю початку ІІ Ватиканського Собору. Слуга Божий, Йоан Павло ІІ, в ході Собору встановив цей день спільних прохань до Бога Отця, щоб Він і надалі посилав робітників до своєї Церкви (пор. Мт 9, 38). «Наявність достатньої кількості священиків – підкреслював тоді Папа – стосується всіх віруючих: не лише тому, що від покликань залежить релігійне майбутнє людства, а також і тому, що така наявність є ознакою живої віри і любові окремих парафіяльних та єпархіальних спільнот, а також свідченням морального здоров’я християнських сімей. Там, де квітнуть численні священицькі та чернечі покликання, живе Євангеліє (Павло ІV, радіопослання, 11 квітня 1964 р.)
Сьогодні, коли ввечері я збиралася написати кілька слів на тему молитви в намірах нових покликань до повної посвяти на службу Богу та людям, на скейпі «зачепив» мене один брат капуцин з Краківської провінції – місіонер Африки. Незважаючи на те, що в країні, де він служить, нині існує загроза для його життя, оскільки йде війна, він все одно повертається туди з рідної Польщі ...
Христос Воскрес, ми радіємо! Практикуючі християни, і непрактикуючі (тобто ті, хто забуває про свого Небесного Отця і згадує про Нього двічі на рік) - всі ми радіємо зі Свята Великодня. Але не забудьмо, що ми теж включені в це Воскресіння. Ми покликані пізнати силу розіп’ятого і Воскреслого Христа, Який перебуває в моєму житті сьогодні.
На сайті один гість та відсутні користувачі
