Осередок Релігійної Місії «Карітас-Спес» в Олександрівці (Житомирська область, Новоград-Волинський район) виник невдовзі після розпаду Радянського Союзу. Територію за допомогою жертводавців викупив католицький «Карітас-Спес», директором якого на той час був єпископ Станіслав Широкорадюк. Оточений деревами майданчик, на якому містяться 20 різних за розміром і архітектурою будинків, лежить на краю села й має площу майже 20 гектарів. Тут розташований Дім милосердя для осіб, що переживають «осінь» життя, відбуваються табори для дітей і молоді, проходять формаційні зустрічі. Є дві каплиці: одна в будинку, де мешкають підопічні, друга – в домі сестер-гонораток (Згромадження Малих Сестер Непорочного Серця Марії), – та невеличкий храм. Краси цьому місцю додають ставки і річка Случ, що протікає поряд.

 

2 лютого, коли Церква святкує Стрітення Господнє, - це особливий день для тих, хто веде монарший образ життя, це день Богопосвяченого життя. Можна сказати, що це наше професійне свято, хоча чернецтво - це, звичайно ж, не професія, це спосіб життя, життя, повністю присвяченого Богові в чернечих обітницях. У цей день богопосвячені особи зазвичай збираються разом, щоб під час урочистої Святої Меси відновити дані Богові обітниці.

У нас, в Росії, умови життя богопосвячених осіб трохи відрізняються від тих, як живуть монахи та монихині в католицьких країнах.

На завершення Різдвяного періоду в Мостиськах, у нашому дитячому садочку «Джерельце» імені Анелі Рози Годецької, відбувся святковий виступ. У співах, танцях та віршах дітки возвеличували Всемогутність Бога, котрий воплотився в людське тіло.