Роздумуємо над таємницею зіслання Святого Духа, над першими хвилинами початків Церкви. Пані мудра та свята, Ти була там разом з апостолами і терпеливо молилася, хоча знала, що вони зрадили Твого Сина, залишили Його, бо злякалися… І до них, переляканих, невпевнених, тих, які сховалися «на всяк випадок» за замкненими дверима, до таких слабких сердець приходить Ісус, приходить Святий Дух. Цікаво – приходить у вигляді вогню. Вогню, який при випалюванні очищує срібло і золото. Який поглинає те, що слабке і непотрібне, а залишає і зміцнює те, що важливе і міцне. Дух Святий Потішитель, Податель багатьох дарів не приходить як один великий вогонь, але у вигляді поділених язиків зупиняється над кожним з апостолів. Отже, той самий, один Святий Дух, приходить до кожного по-іншому.

А Ти, Маріє, благодаті повна, вже знала міць Божого Духа, – отінив Тебе ще тоді, коли зачався у Тобі Божий Син. Він наповнив Тебе дарами і Ти постійно духовно зростала роздумуючи над словами і над життям Свого Сина. А проте, і на Тебе у Горниці сходить Святий Дух, Дух Правди і Сили. Який це для нас урок – якщо ти, Непорочна Серцем, неодноразово отримувала міць Духа Любові, то скільки разів, ми грішні повинні про Нього просити!, – якщо Ти, благодаті повна, постійно отримувала Його міць, то наскільки більше потребуємо її ми, слабкі грішники!

Ти, Маріє, була на початку Церкви. Ти з миром у серці чекала моменту приходу обіцяного Духа Утішителя між розгубленими апостолами. І була спокійна, бо знала, що спільнота, у якій перебуваєш, у якій залишилась, це ті, кого обрав Твій Син. І це не Ти творила і твориш Церкву, лише Святий Дух! У цю хвилину просимо Тебе: навчи нас Своєї мудрості і терпеливості!

Матінко Божа, Мати Спасителя і Ненько нашої Церкви! Ти так само і зараз перебуваєш з нами у спільноті Церкви! А ми, як апостоли так часто засмучуємо Тебе нарікаючи на парафіян, сестер, настоятелів… Але самі не є у Ній святими! Ми не можемо гордитися нашою Церквою, не можемо гордитися собою… Бачимо, як багато маємо у собі вад, гріхів, але надалі від інших очікуємо зміни, дій, а від себе натомість так мало вимагаємо...

Матінко, Ти одна є Свята, Ти не погордуєш Церквою, – такими нами. Не відходиш від нас, а молишся і просиш про міць Святого Духа для усіх нас. Маріє, у такі важкі часи для нашої держави, у часи випробування для Церкви потребуємо Духа Святого, – Духа Мудрості і Розуму, Духа Страху Божого, Духа Потішителя! Молися за нас, Непорочна Мати Церкви! Нехай наша Церква буде щораз більше подібна до Тебе, нехай іде Твоєю дорогою заступництва, жертви, хреста.

Найсвятіша Діво, нехай огорне нас солодке пробудження, нехай Божий Дух зійде на нас і наших близьких, на нашу Церкву, на мене. Нехай Дух Зцілення залікує рани серця, піднесе з гріхів, нашого згіршення, розчарування і жалю і нехай зробить наші серця подібними до Твого Непорочного Серця!