Архієпископ Петро Мальчук, ординарій Київсько-Житомирський: «У всіх серцях сестер, які належать до цього згромадження, і тих, хто до нього близький, сьогодні є намір подякувати Богу. І дуже знаменним є те, що це діється в домі Марії, тому що присутність наша в Санктуарії – знак того, що Марія бере не тільки це згромадження, а й усіх нас під свій захист і покров».
Історія Згромадження Малих Сестер Непорочного Серця Марії, або сестер-гонораток (за іменем отця Гонората Козьмінського) починається у 1888-му році. В ті часи у Польщі спостерігався великий рух сільського населення до міст в пошуках роботи і багато молодих дівчат опинились не в найкращому моральному середовищі на міських фабриках. Це і стало імпульсом до створення згромадження.

Спочатку сестри-гоноратки підтримували християнські ідеали та усіляко допомагали робітникам у Польщі, а згодом їхня діяльність поширилась і на Росію, Латвію, Литву та Україну. Члени цього ордену не носять чернечого одягу і працюють у різних установах, будучи при цьому особливим чином віддані Серцю Марії та поширюючи культ Пресвятої Євхаристії.
Сестра Чеслава Тарасевич, настоятелька згромадження МСНСМ (м. Хмільник): «Наш орден займається вихованням дітей, катехезою. Ми працюємо в лікарнях, маємо сестер, які працюють з людьми похилого віку. А взагалі, служимо, чим можемо і як можемо».
31-го травня, коли відбувалась подячна меса з нагоди двох річниць існування ордену, відзначали ще й свято відвідання Пресвятою Дівою Марією. Згадували зустріч Богоматері з родичкою Елизаветою, котра у своєму немолодому віці нарешті завагітніла. Дізнавшись про це, Діва Марія поспішала послужити Елизаветі. Так само і сестри-гоноратки, провели паралель священики, служать людям і Богу, намагаються йти слідами Матері Божої, нести чисті намірі і добро.
Не так давно, майже рік тому в рамках відзначення Днів польської культури, у нашому місті відкрили монастир ордену Малих Сестер Непорочного Серця Марії, де захист і допомогу може знайти кожен нужденний. А кожна дівчина та жінка, яка відчуває у собі покликання, може доєднатися до числа Малих Сестер. Ті, хто вже багато років служать Богу, кажуть, що від цього почуваються дуже щасливими.
Сестра Чеслава Тарасевич, настоятелька згромадження МСНСМ (м. Хмільник): «Будучи ще молодою дівчиною, я любила молитися, перебувати між людьми. І, певно, Господь покликав мене до цього великого служіння та відповідальності. Я реалізувала себе і як медсестра в лікарні, і як вчитель релігії, ще маю хор. Я дуже щаслива і дуже вдячна за це Богу».
Автор: Інна Плесна
Камера: Віталій Сінєльніков
На днях відбулося посвячення приміщень у відпочинковому центрі Caritas-Spes у мальовничій місцевості в с. Яблуниця, де веде своє служіння спільнота сестер-гонораток. Слова молитви та покроплення свяченою водою відбулися з рук єпископа Станіслава Широкорадюка, котрий являється генеральним директором Caritas-Spes в Україні.
Уся дія звісно розпочалася у каплиці, котра знаходиться на другому поверсі основного корпусу. Процесія, котра супроводжувалася співом колядок, далі попрямувала до кухні. Після відвідання усіх цехів, настала черга і для інших приміщень: кімнати керівників, місця нічлігу відпочиваючих як в одному приміщенні так і у другому, також і будиночки, котрі знаходяться на території; звісно не оминули і технічно-господарські об’єкти.
« … Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість,
що буде радістю всього народу …» Лк 2,10

Дорогі Брати та Сестри,
З молитвою, особливо в Октаві Різдва
с. Анна Кліпацька Настоятелька Вікаріату
Плоди дозрівають в світлі світла, люди дозрівають в світлі любові. Не можна дивитися інакше на сьогоднішню врочистість золотого ювілею, який саме розпочинаємо, як тільки через призму дозрівання, дозрівання в любові і до любові.
Перед обличчям Матері Божої Бердичівської, найпрекраснішої Любові і найбільш дозрілої серед дочок людських, хочемо дякувати Тобі, наша кохана сестро Маріє Анно, за Твій приклад, за усі ці роки, за Твою зрілість і особливо за Твою любов.
Останній тур реколекцій цього року був надзвичайно урожайним на святкові дні в нашому Згромадженні. Початок духовних вправ припав на вігілію урочистості Внебовзяття Пресвятої Діви Марії. «Господь приготував для нас царювання в небі разом з Пресвятою Богородицею і кличе кожного з нас до цього» – зазначив реколекціоніст бр. Войцех Сугєр, капуцин. Загалом, Слово Боже, особливо, з літургії дня завжди товаришувало нам у наших медитаціях, конференціях і приватній молитві. Слідом за блаженним отцем Гоноратом, брат Войцех повторював, що молитва – це слухання. Тому акцент ставився на слухання Слова Божого.
«Ми належимо до францисканської родини, тому у наших життєвих ситуаціях обов’язково знайдемо віддзеркалення подій з життя святого Франциска. Питання у тому, чи я це бачу?» – зазначив брат капуцин. Наприклад, у житті святого Франциска був період, коли він відчував відразу до прокажених. Але пізніше, перемінений любов’ю Христа, може вже поцілувати цього самого прокаженого і справді прийняти його. Чи у нашому житті є прокажені? Чи є «складні» для нас люди?
Під час ре колекцій, 18 серпня, сестри юніористки відновили свої чернечі обіти. А у середу, 21 серпня, дві сестри були прийняті до новіціату. Святковим днем став четвер, 22 серпня, коли наші дві сестри склали вічні обіти. До мальовничих Карпат прибули співсестри, родичі, друзі та знайомі. Головним целебрансом під час Євхаристії був архієпископ Петро Мальчук, ординарій Києво-Житомирської дієцезії. Також прибули священики з різних місцевостей, яких у певні моменти життя Господь ставив на життєвому шляху, і які допомагали ставати ближче до Нього.
Автор – Анастасія П., фото – Ліля К., Чеслав В.
посилання на відео http://www.youtube.com/watch?v=C1WjqxQwc9o&feature=youtu.be